одержати

1) = одержувати (узяти очікуване, надіслане, належне — документи, кореспонденцію, житло, товари тощо), отримати, отримувати, дістати, діставати

2) = одержувати (прийняти те, що надано за певну діяльність, роботу тощо — звання, посаду, нагороду, покарання тощо), отримати, отримувати, дістати, діставати, добути, добувати, здобути, здобувати, заслужити, у[в]достоїтися, у[в]достоюватися

3) = одержувати (заслужити певну оцінку під час навчання / іспиту), отримати, отримувати, дістати, діставати; у[в]хопити, схопити, схоплювати (незадовільну / нижчу, ніж хтось сподівався)

4) = одержувати (навчаючись, досягти чогось — про освіту, фах, знання тощо), отримати, отримувати, здобути, здобувати, дістати, діставати

5) = одержувати (набути якоїсь характеристики, оцінки), отримати, отримувати, дістати, діставати, здобути, здобувати, заслужити, заслуговувати

6) = одержувати (зазнати на собі певної дії кого / чого-н.), отримати, отримувати, дістати, діставати, здобути, здобувати; схопити, схоплювати, у[в]хопити (раптово, несподівано)

7) див. заробляти